Під час методичної декади, яка проходила з 17 по 28.11.2014 року, вчителі школи продемонстрували своє бачення теми «Шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів з використанням технології життєтворчості як шлях реалізації Держстрандарту».
Пізнавальна активність школяра – це риса людини, яка виявляється в прагненні до самостійної діяльності та безпосередній участі в усьому. Саме технологія життєтворчості має на меті забезпечити здобуття школярами ключових компетентностей, необхідних для самостійного життя, виконання професійних та соціальних функцій; самостійно, творчо мислити, правильно сприймати, виважено, адекватно та принципово оцінювати себе та стосунки між людьми; вчити використовувати знання як інструмент для розв'язання життєвих проблем; цілеспрямовано використовувати свій потенціал для самореалізації, тобто пізнати світ задля саморозвитку.
Вчити учнів здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення – є головним завданням вчителя.
Шляхами формування пізнавальної активності є застосування проблемного навчання, включення дитини в дослідницьку діяльність, навчання дитини працювати самостійно, формування мотивів навчання, формування пізнавального інтересу.
Метод формування готовності сприйняття навчального матеріалу являє собою завдання вчителя, спрямовані на підготовку учнів до виконання основних вправ уроку. Починається виклад матеріалу з повідомлення теми, показуючи необхідність вивчення її у цілому та зокрема кожного її питання. Важливо викликати інтерес до теми, мотивувати учнів до її вивчення, адже усвідомлення мети діяльності є необхідною умовою будь-якої дії. Мотивацію до вивчення теми чітко видно на уроках Вінтоняк Лідії Михайдівни (урок біології), Загірняк Лілії Богданівни (урок української мови), Федюк Ольги Олександрівни (урок образотворчого мистецтва).
Велике значення в розвитку пізнавального інтересу в учнів відіграє підбір образного, яскравого, цікавого навчального матеріалу і додавання його до загального ряду навчальних прикладів і завдань. Цей метод формує позитивне ставлення до навчальної діяльності і служить першим кроком на шляху до розвитку пізнавальної діяльності. Одним із прийомів, що входять в цей метод, можна назвати прийом створення на уроці ситуацій цікавості – введення в навчальний процес цікавих прикладів, дослідів, парадоксальних фактів, що спостерігалось під час роботи учнями на уроках Вінтоняк Лідії Михайдівни (урок біології), Загірняк Лілії Богданівни (урок української мови), Федюк Ольги Олександрівни (урок образотворчого мистецтва). Здивування при переконливості і наочності прикладів незмінно викликало глибокі емоційні переживання в учнів. Методи усного викладу матеріалу поєднуються вчителем з засобами наочності, посилюючи тим самим їх пізнавальний вплив. До наочних методів навчання належить демонстрація, яка може виступати одночасно i як ілюстрація, i як джерело знань. Демонстрація - це процес показу предметів i явищ навколишньої дійсності за допомогою технічних засобів. Ілюстрація - це показ школярам натуральних предметів та їхніх зображень. На уроках демонструвались як реальні об'єкти (Федюк Ольги Олександрівни (урок образотворчого мистецтва)), так i їхні зображення, процеси, явища (Вінтоняк Лідії Михайдівни (урок біології), Загірняк Лілії Богданівни (урок української мови), Федюк Ольги Олександрівни (урок образотворчого мистецтва) та Тимів Ірини Богданівни (урок української літератури)).
Пізнавальний інтерес викликає створення ситуацій включення учнів у творчу діяльність. Творчість є однією з найбільш сильних причин розвитку пізнавального інтересу. Як приклад розвитку творчих здібностей можуть служити наступні завдання: придумати завдання й вправи до теми, скласти ребуси, головоломки, кросворди, написати вірш і т.д. часте проведення таких завдань привчає учнів постійно думати і шукати різні варіанти виконання навчальних завдань. Діти уміли показати якісні творчі роботи на уроці Федюк Ольги Олександрівни (урок образотворчого мистецтва).
Сильну мотивацію в учнів створює метод постановки проблеми, суть якого полягає в представленні навчального матеріалу уроку у вигляді доступно, образно і яскраво викладаються проблеми. Метод постановки проблеми близький до методу творчих завдань, але має значну перевагу в тому, що відразу створює в учня мотивацію. Учні готові подолати труднощі, щоб побачити, дізнатися, вирішити і т.д. Над вирішенням проблеми працювали учні Вінтоняк Лідії Михайдівни (урок біології), Загірняк Лілії Богданівни (урок української мови), Федюк Ольги Олександрівни (урок образотворчого мистецтва) та Тимів Ірини Богданівни (урок української літератури). Велику роль в активізації пізнавальної діяльності відіграють методи організації взаємодії учнів і накопичення соціального досвіду: освоєння елементарних норм ведення розмови, метод взаємної перевірки, метод взаємних завдань, спільного знаходження кращого рішення, тимчасова робота в групах, створення ситуацій спільних переживань, організація роботи учнів – консультантів, дискусія.
Метод взаємної перевірки найкраще допомагає організувати взаємодію. Перевірка двома учнями один у одного правильності виконаних ними завдань завжди викликає високий інтерес, що спостерігалось на уроці Загірняк Лілії Богданівни (урок української мови). В ході взаємоперевірки школяр обмінюється зошитом із сусідом по парті. Перевірятися можуть маленькі самостійні роботи, диктанти, вправи, домашні роботи. Взаємоперевірка робіт здійснюється порівнянням вирішених завдань з представленими вчителем зразками.
Умовами використання методу групової роботи для виникнення такого типу взаємодії, як співробітництво, є наявність між людьми, об’єднаними в малу групу, загальних цілей і взаємодоповнюючих здібностей. Це породжує між ними взаємозалежність, при якій кожен член групи зацікавлений у всіх інших членах групи. Основний метод взаємодії людей в процесі співробітництва – це обмін думками, зусиллями, інформацією. Роботу у групах спробувала показати Тимів Ірина Богданівна (урок української літератури), але для виконання такого роду роботи вчителю слід добре продумувати усі етапи та залучати усіх учасників до роботи.
Розумінню учнями матеріалу та розвитку їх мислення сприяє систематична і цілеспрямована самостійна робота з підручником на уроках. У процесі оволодіння навичками роботи з підручником виділяють чотири етапи: вчитатися в текст, знайти відповіді на поставлені вчителем запитання, одержати необхідну інформацію з малюнків, таблиць, графіків, користуватися змістом підручника. Цим методом скористалися Вінтоняк Лідія Михайдівна (урок біології), Загірняк Лілія Богданівна (урок української мови), Федюк Ольга Олександрівна (урок образотворчого мистецтва), Тимів Ірина Богданівна (урок української літератури).
Методи і прийоми активізації, що їх застосовує вчитель, повинні враховувати рівень пізнавальних здібностей учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. Більшість використовуваних методів і технологій освітнього процесу, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності та формування ключових компетенцій школяра: вміння вчитися, вміння спілкуватися, вміння жити з людьми, уміння працювати і заробляти, вміння працювати з інформацією та ін., забезпечують учневі свободу вибору способів опрацювання навчального матеріалу , що створює основу самовизначення.
При впровадженні у свою роботу Держстандарту вчитель повинен допомогти розвинути ключові компетентності учнів, в тому числі і через активізацію їх пізнавальної діяльності.
Аналіз провела Мазур І.М., учитель англійської мови
