Одним з найдоступніших і перевірених практикою шляхів підвищення ефективності уроку, активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці є відповідна організація самостійної навчальної роботи. Вона займає особливе місце на сучасному уроці, тому що учень набуває знань тільки в процесі особистої самостійної навчальної діяльності.
Говорячи про формування в школярів самостійності, необхідно мати два тісно пов'язані між собою завдання. Перше з них полягає в тому, щоб розвинути в учнів самостійність у пізнавальній діяльності, навчити їх самостійно оволодівати знаннями, формувати свій світогляд, друга - в тому, щоб навчити їх самостійно застосовувати наявні знання в навчанні та практичній діяльності. Самостійна робота - це така робота, яка виконується без безпосередньої участі вчителя, але за його завданням, у спеціально наданий для цього час, при цьому учні, свідомо прагнуть досягати поставлені цілі, використовуючи свої зусилля і виражаючи в тій чи іншій формі результат розумових або фізичних дій.
Аналізуючи уроки, проведені під час методичної декади, яка проходила з 18 по 29.11.2013 року, кожен тип самостійної роботи представлений різноманітністю видів робіт, що використовуються в системі занять.
1. Робота з книжкою. Це робота з текстом підручника: переказ основного змісту тексту; складання плану відповіді за прочитаним текстом; короткий конспект тексту; пошук відповіді на раніше поставлені до тексту завдання; аналіз, порівняння, узагальнення й систематизація матеріалу кількох параграфів. Саме цим видом роботи скористалися на уроках англійської мови Дімнич Б.В. - опрацювання вірша (учні вивчили напам’ять на уроці і розповіли) та Роспопа І.М. - робота над текстами. Самостійну пошукову роботу – знайти відповіді у підручнику на питання вчителя Мандзюк Н.Г. виконували учні на уроці астрономії.
2. Вправи: тренувальні, відтворюючі і за зразком, складання завдань та запитань і їх розв'язання, вправи, спрямовані на вироблення практичних умінь та навичок. Вони є найпоширенішим видом самостійної роботи, їх роль при осмисленні та закріпленні знань, розвитку мислення учнів досить велика. Особливо ефективна система вправ, що враховує індивідуальні можливості учня. Побудова гронування та заповнення таблиці учнями на уроці української літератури Загірняк Л.Б. ,конспектування потрібної, на думку учня, інформації зі слайдів на мультимедійній дошці на уроці астрономії Мандзюк Н.Г., виконання задач на уроці математики Бойко Я.М. – є прикладами виконання вправ.
3. Розв'язання різноманітних завдань та виконання практичних і лабораторних робіт. Лабораторна робота повинна мати дослідницький характер, але в якій мірі дослідження здійснювати самостійно - залежить від підготовки класу, про що вирішує вчитель. Саме проводились етапи самостійного виконання лабораторної роботи учнями на уроці хімії Басанця В.В. Перегляд фільму супроводжувався самостійною роботою – поєднання речень на уроці німецької мови Глушак І.М., як вид практичної роботи.
4. Різноманітні перевірочні самостійні роботи, контрольні роботи, диктанти, твори. Прикладами можуть бути виконання самостійної письмової роботи на уроці англійської мови Дімнич Б.В. та на заході Дутчак У.В., перевірка та справляння помилок на уроці німецької мови Глушак І.М.
5. Підготовка доповідей та рефератів, повідомлень. Учням були запропоновані випереджувальні завдання на уроках української літератури Семків Н.Д., Загірняк Л.Б., хімії Басанця В.В., математики Бойко Я.М., та виконання проектних робіт на уроці німецької мови Глушак І.М.
6. Виконання індивідуальних та групових завдань. При доборі завдань і вправ особлива увага звертається на всебічне закріплення ознак поняття, чітко виділяються навички і вміння, які необхідно сформувати і закріпити за допомогою системи різноманітних вправ. Самостійне опрацювання окремого розділу з подальшим переказом своєї інформації класові провели учні на уроці біології Грицак Н.М. – є прикладом даного виду роботи.
Будь-яка самостійна робота повинна починатися з усвідомлення учнем мети та способів дії. Від цього в значній мірі залежить ефективність всієї роботи. Спостереження за практикою організації самостійної роботи та аналіз результатів виконання учнями значної кількості таких робіт дозволяє виділити деякі недоліки в їх організації: відсутність системи в організації робіт, вони випадкові і за змістом, і за кількістю, і за формою; рівень пропонованої самостійності не відповідає навчальним можливостям учня; слабо виражений індивідуальний підхід у доборі завдань; самостійні роботи одноманітні, їх тривалість не є оптимальною для даного класу. чіткий план організації дій при виконанні різних вправ підвищує їх ефективність, часто безпорадність учня при вирішенні завдання є наслідком його методичних невмінь, а не проблемами в знаннях. вправи бувають випадковими, не становлять собою частини продуманої системи; вправи частіше проводяться фронтально, не індивідуалізуються; учень не отримує своєчасних вказівок про допущені помилки та правильний спосіб дій.
1. Самостійна робота повинна мати чітке формулювання мети роботи. Недооцінка зазначеної вимоги призводить до того, що учні, не зрозумівши мети роботи, роблять не те, що треба, або змушені в процесі її виконання багато разів звертатися за роз'ясненням до вчителя. Все це призводить до нераціональних витрат часу і зниження рівня самостійності учнів у роботі. 2. Самостійна робота повинна бути дійсно самостійною і спонукати учня при її виконанні працювати напружено. Однак тут не можна допускати крайнощів: зміст і обсяг самостійної роботи, що пропонується на кожному етапі навчання, повинні бути посильними для учнів, а самі учні - підготовлені до виконання самостійної роботи теоретично і практично. 3. Для самостійної роботи потрібно пропонувати такі завдання, виконання яких не допускає дії за готовими рецептами і шаблоном, а вимагає застосування знань у новій ситуації. 4. В організації самостійної роботи необхідно враховувати, що для оволодіння знаннями, вміннями та навичками різними учнями потрібний різний час. Здійснювати це можна шляхом диференційованого підходу до учнів. 5.Спостерігаючи за ходом роботи класу в цілому і окремих учнів, учитель повинен вчасно перемикати успішно впоралися з завданнями на виконання більш складних. Деяким учням кількість тренувальних вправ можна звести до мінімуму, а іншим дати значно більше таких вправ в різних варіаціях. 6. Завдання, що пропонуються для самостійної роботи, повинні викликати інтерес учнів. Він досягається новизною висунутих завдань, незвичністю їх змісту, розкриттям перед учнями практичного значення пропонованої завдання або методу, яким потрібно опанувати. 7. При організації самостійної роботи необхідно здійснювати розумне поєднання викладу матеріалу вчителем з самостійною роботою учнів з придбання знань, умінь і навичок. У цій справі не можна допускати крайнощів: зайве захоплення самостійною роботою може сповільнити темпи вивчення програмного матеріалу, темпи просування учнів вперед у пізнанні нового. 8. При виконанні учнями самостійних робіт будь-якого виду керівна роль має належати вчителю. Учитель продумує систему самостійних робіт, їх планомірне включення в навчальний процес. Він визначає мету, зміст і обсяг кожної самостійної роботи, її місце на уроці, методи навчання різним видам самостійної роботи.
Аналіз провела Мазур І.М., учитель англійської мови
