Live and learn

Методичні рекомендації

Iryna — Sat, 11 Jan 2020 06:40:11 GMT

Методичні рекомендації

Уроки, проведені під час методичної декади, яка проходила з 18 по 29.11.2019 року, проходили за темою «Самостійна діяльність школярів як шлях формування ключових компетентностей успішної особистості в умовах реалізації Концепції Нової української школи та Держстандарту освіти».

Самостійна робота учнів, що включається в процес навчання, це така робота, що виконується без особистої участі вчителя, по його завданню в спеціально наданий для цього час; при цьому учні свідомо прагнуть досягти поставленої мети, вживаючи свої зусилля і виражаючи в тій чи іншій формі результат розумових чи фізичних (чи тих та інших разом) дій. Самостійність включає в себе такі сторони, як ставлення вчителя до проявів самостійності учня; уміння учнів самостійно планувати свою навчальну роботу; уміння виділяти головне і другорядне; оцінку учнем труднощів у вивченні матеріалу; наявність або відсутність в учня інтересу до матеріалу, який вивчається; самостійне застосування засвоєних знань; оцінка учнем своєї роботи і її результатів.

Існують такі основні напрямки розвитку самостійності учнів у процесі навчання: створення пошукової проблемної ситуації на уроці; застосування системи робіт; використання нових форм і навчальних засобів; розвиток самостійності і активності учнів у процесі навчання.

Дослідження дозволяють встановити чотири рівні самостійної продуктивної діяльності:

1. Копіюючі або відтворюючі дії учнів за заданим зразком. Ідентифікація об'єктів та явищ, їх розпізнавання шляхом порівняння з відомим зразком. На цьому рівні здійснюється підготовка учнів до самостійної діяльності. Роботи за зразком необхідні для запам'ятовування способів дій в конкретних ситуаціях, формування умінь і навичок та їх міцного засвоєння. Роль учителя полягає в тому, щоб для кожного учня визначити оптимальний обсяг роботи. (Глушак Ірина Михайлівна (урок німецької мови), Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови), Луцак Оксана Львівна (урок читання), Івоняк Ольга Василівна (урок правознавства))

2. Репродуктивна або реконструктивно-варіативна діяльність, пов'язана з відтворенням інформації. Роботи дозволяють на основі раніше отриманих знань та за даної вчителем ідеї самостійно знайти конкретні способи вирішення завдань, сприяють осмисленому перенесенню знань у типові ситуації, виробленню умінь аналізувати події, явища, факти, формуванню прийомів і методів пізнавальної діяльності, розвитку внутрішніх мотивів пізнання, створюють умови для розвитку розумової активності школярів. (Глушак Ірина Михайлівна (урок німецької мови), Луцак Оксана Львівна (урок читання)).

3. Продуктивна або евристична діяльність самостійного застосування набутих знань для вирішення завдань, які виходять за межі відомого зразка і потребує здатності до висновків. Учень сам обирає шлях вирішення завдання на основі вже відомих йому знань. Постійний пошук нових рішень, узагальнення й систематизація нових знань, перенесення їх в нові, нестандартні ситуації роблять знання учня більш гнучкими, мобільними, виробляють уміння, навички і потреби самоосвіти, чим формується творча особистість учня. (Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови), Івоняк Ольга Василівна (урок правознавства))

4. Самостійна або творча діяльність, що виявляється в переносі знань при вирішенні завдань в нових ситуаціях, складанні нових програм прийняття рішень, виробленні аналового мислення. Самостійна діяльність школярів дозволяє їм отримувати принципово нові знання, зміцнити навички самостійного пошуку знань. Це - один з найефективніших засобів формування творчої особистості. (Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови))

Більшість з перерахованих видів самостійних робіт може використовуватися на різних рівнях самостійної діяльності учнів, тобто віднесена до кожного з чотирьох відзначених вище типів самостійних робіт. В розпорядженні ж творчо працюючого вчителя є великий арсенал різноманітних самостійних робіт для різних дидактичних завдань.

В практиці навчання кожен тип самостійної роботи представлений різноманітністю видів робіт, що використовуються в системі урочних та позаурочних занять.

1. Робота з книжкою:з матеріалом підручника, першоджерелами, довідниками, науково-популярною літературою. (Глушак Ірина Михайлівна (урок німецької мови), Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови), Луцак Оксана Львівна (урок читання), Івоняк Ольга Василівна (урок правознавства))

2. Вправи: тренувальні, відтворюючі і за зразком, складання завдань та запитань і їх розв'язання, рецензування відповідей інших учнів, оцінка їх діяльності, вправи, спрямовані на вироблення практичних умінь та навичок. (Глушак Ірина Михайлівна (урок німецької мови), Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови), Луцак Оксана Львівна (урок читання), Івоняк Ольга Василівна (урок правознавства))

3. Розв'язання завдань та виконання практичних робіт. (Глушак Ірина Михайлівна (урок німецької мови), Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови), Луцак Оксана Львівна (урок читання), Івоняк Ольга Василівна (урок правознавства))

4. Перевірочні самостійні роботи, контрольні роботи, диктанти, твори. (Івоняк Ольга Василівна (урок правознавства))

5. Підготовка доповідей, повідомлень, виступів. (Глушак Ірина Михайлівна (урок німецької мови), Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови), Луцак Оксана Львівна (урок читання))

6. Виконання індивідуальних та групових завдань. (Глушак Ірина Михайлівна (урок німецької мови), Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови), Луцак Оксана Львівна (урок читання), Івоняк Ольга Василівна (урок правознавства))

7. Домашні досліди та спостереження.

8. Моделювання та конструювання. (Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови))

Цілеспрямованість робить самостійну роботу учнів свідомою, осмисленою, викликає інтерес до неї. Наявність уже сформованих умінь і навичок створює ту технічну основу, ті механізми, за допомогою яких учні йдуть до досягнення поставленої мети.

Необхідно, щоб завдання, запропоновані учням для самостійного виконання, були посильні для них і пред'являлися у певній системі. Основою цієї системи повинне бути поступове наростання пізнавальної самостійності дітей, що здійснюється шляхом ускладнення як матеріалу, так і розумових задач, а також шляхом зміни ролі і рівня допомоги вчителя.

У зв'язку з зазначеними умовами успішності самостійної роботи великого значення набуває інструктаж, що проводиться вчителем перед початком самостійної роботи в усній, письмовій і наочній формі. Пояснюється мета і значення майбутньої учбової роботи, дається завдання для неї і в залежності від того, наскільки учні володіють необхідними уміннями і навичками, вказується (більш-менш докладно) чи не вказується спосіб здійснення завдання. (Глушак Ірина Михайлівна (урок німецької мови), Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови), Луцак Оксана Львівна (урок читання), Івоняк Ольга Василівна (урок правознавства))

Зміст роботи, форма її виконання повинні викликати інтерес в учнів, бажання виконати роботу до кінця. Самостійна робота організовується так, щоб вона сприяла виробленню в учнів навичок та звичок до праці. За формою організації самостійні роботи можна поділити на індивідуальні, фронтальні та групові.

Будь-яка самостійна робота повинна починатися з усвідомлення учнем мети та способів дії. Від цього в значній мірі залежить ефективність всієї роботи. Спостереження за практикою організації самостійної роботи та аналіз результатів виконання учнями значної кількості таких робіт дозволяє виділити деякі недоліки в їх організації:
 відсутність системи в організації робіт, вони випадкові і за змістом, і за кількістю, і за формою;
 рівень пропонованої самостійності не відповідає навчальним можливостям учня; слабо виражений індивідуальний підхід у доборі завдань;
 самостійні роботи одноманітні, їх тривалість не є оптимальною для даного класу.

Самостійна робот в навчальному процесі сприяє формуванню самостійності як якості особистості в умовах реалізації Концепції НУШ та Держстандарту освіти, сприяє реалізації принципу індивідуального підходу, дозволяє диференціювати навчальні завдання і тим самим сприяти досягненню дійсно свідомого і міцного оволодіння знаннями. В ході самостійної роботи учні розвивають ті пізнавальні здібності, здобувають і удосконалюють ті уміння і навички, без яких неможливо оволодіння знаннями як у школі, так і в житті.

Аналіз провела
Мазур І.М., учитель англійської мови

Методичні рекомендації

Iryna — Sun, 02 Dec 2018 13:38:07 GMT

Методичні рекомендації

Під час методичної декади, яка проходила з 19 по 30 листопада 2018 року, вчителі школи продемонстрували своє бачення теми «Використання технології продуктивного навчання для побудови життєвої моделі успішної особистості в умовах реалізації Концепції Нової української школи та Держстандарту освіти».

Продуктивне навчання – це процес створення учнем і вчителем певного продукту, процес набуття життєвих компетентностей, які забезпечують самовизначення та особистий розвиток.

Продуктивне навчання, на відміну від шкільного вивчення предметів, розуміється як таке, що забезпечує реальний зв'язок освіти з життям, відкриває перспективу учням за допомогою своїх знань і умінь знайти роботу, домогтися успіху в житті. Це затребувані людиною знання, уміння, її кваліфікація і професіоналізм як основні передумови забезпеченого життя.

Як освітній процес продуктивне навчання реалізується в рамках індивідуального шляху, що являє собою послідовність кроків, де кожен крок має певний результат, оскільки є продуктивно орієнтованою діяльністю в реальних життєвих ситуаціях. Принцип продуктивності дає освіті можливість бути не просто особистісно орієнтованою, а стати повною мірою індивідуальною. Продуктивною в сучасній педагогіці є концепція формування життєвої компетенції в умовах реалізації Концепції Нової української школи та Держстандарту освіти.

В основі продуктивного навчання лежать інтерактивні технології. Саме вони допомагають дитині реалізувати свій потенціал, дають можливість працювати відповідно до своїх здібностей, в оптимальному темпі, сприяють виявленню індивідуальності, розвитку самосвідомості, підвищенню самооцінки та самоствердженню, що є важливим як для талановитого, та і для слабкого учня.

У процесі групової та парної роботи в учнів розвивається бажання до творчої продуктивної праці, учні прагнуть до активних дій, досягають успіхів та мотивують поведінку, відпрацьовують найбільш наближені до життєвих ситуацій моделі поведінки, необхідні для використання у майбутньому.

На уроках протягом декади вчителі використовували різні методи впровадження продуктивного навчання:
 змістовного (смислового) бачення, фактів, «мозкового штурму», «Якби…», планування, взаємонавчання, контролю, рефлексії (Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови));
 досліджень, конструювання понять та правил, прогнозування, помилок, взаємонавчання, контролю, рефлексії (Костишин Богдана Володимирівна(урок англійської мови));
 гіпотез, помилок, придумування, взаємонавчання, контролю, рефлексії (Гарбуз Надія Вікторівна (урок інформатики)).

Аналізуючи структуру відвіданих уроків, можна сказати, що вона була чіткою та послідовною.
1.Пропедевтична практика: перевірка вивченого матеріалу. Уже на першій хвилині уроку педагоги пропонували короткострокове завдання, завдяки якому можна було дуже швидко перевірити готовність учнів до засвоєння нового матеріалу, і яке, водночас, націлювало на позитивну роботу. Як і належало, індивідуальне опитування не проводилося.
2.Мотивація: задано межі, умови, характеристики матеріалу, що буде вивчатися; роз'яснено сподівання, мета, визначено обсяг і структура майбутньої роботи.
3. Презентація нових знань та умінь. Учитель пояснює, показує, демонструє, ілюструє, наводить приклади. Єдиний недолік цього методу може бути пасивність учнів. (На уроці англійської мови (Мазур І.М.) 8-класники самі читали інформацію з презентації, тому пасивності не було).
4. Практика на прикладах. При поясненні матеріал розбито на малі частини і вивчався поступово, кожен з яких супроводжувався виконанням практичних завдань фронтально всім класом, у підгрупах і парах.
5. Керована практика – проводилася під керівництвом учителя, як індивідуального помічника, надаючи допомогу тим, хто її потребує.
6. Незалежна практика. Мета незалежної практики полягає в тому, щоб закріпити нове знання. Учні виконують практичні вправи без допомоги вчителя. Роль педагога – своєчасна перевірка та коригування робіт учнів та інтенсивне спостереження за роботою кожного учня.
7. Домашня практика. Особливістю цього етапу продуктивного уроку є те, що виконання домашнього завдання розпочинається в класі, тобто відноситься до незавершеної дії, яка чекає свого продовження. Тому продуктивний урок завершується не за дзвоником, а тоді, коли учень сам згортає роботу над виконанням свого завдання.

Переваги технології продуктивного навчання:
Вона керована: вона виключає запитання — який буде результат адже він є запланованим.

Вона універсальна: вона однаково придатна для формування як загального продукту, так і для досягнення запланованого ефекту в кожній його частині.

Вона посильна для будь-якого педагога. Від нього вимагається лише добросовісне виконання свого професійного обов'язку з елементами творчості.

Вона ощадлива. На відміну від схем, що вимагають спеціального і нерідко дорогого устаткування, технологія проектується на ґрунт українських освітніх реалій. Нові засоби, коли вони з'являються і застосовуються, лише прискорюють і полегшують шлях досягнення запроектованої ефективності.

Вона сумісна з новими ідеями та реаліями. Кожній людині — максимум корисних знань у якомога коротші строки.

Вона звична: не змінює способів вирішення шкільних завдань. Головна відмінність її в тому, що вона «витягує» вчителя на більш високий рівень праці «за наукою», не дозволяє йому ігнорувати знання і досвід. Нічого надскладного немає: вивчи, розберися, від чого залежить продуктивність, постійно контролюй ці фактори, доведи до автоматизму.

Вона вітчизняна!

Вона реальна: не швидкоплинна, не розрахована на те, щоб подивувати, для нормальної праці в нормальній школі з нормальними дітьми.

Вона допускає поєднання з іншими технологіями або їх елементами. На її основі здійснюється всебічний і гармонійний розвиток особистості, а за допомогою інших технологій розвиваються потрібні якості відповідно до цілей.

Продуктивний урок відрізняється
 скерованістю на всебічний гармонійний розвиток у поєднанні з наданням можливостей самореалізації кожному учневі з урахуванням його можливостей;
 напруженою, посильною, добре організованою і результативною пізнавальною роботою всіх учнів;
 помірковано творчим підходом до вирішення конкретних завдань відповідно до наявних умов і можливостей;
 співробітництвом вчителів з учнями, індивідуальним і диференційованим підходами з урахуванням реальних можливостей кожного учня, проектуванням на кожен урок конкретних зрушень для кожного учня, ретельною діагностикою, контролюванням і коригуванням досягнень;
 ефективним використанням кожної робочої хвилини навчального заняття;
 атмосферою змагання, стимулювання, відповідальності всіх учасників процесу за результати загальної роботи.

Щоб дійсно був результат і був він ефективним, необхідна більша інтеграція теоретичного навчання в практичний досвід.

Для продуктивного уроку обов'язковими є елементи:
 Високий ступінь контролювання досягнень усіх учнів і кожного з них зокрема;
 Підвищення мотивації учіння;
 Гарантування швидкого й значного прогресу учнів;
 Чіткий розподіл та економія часу;
 Економія зусиль; неприпустимість відволікань на все, що не відноситься до завдання;
 Створення спокійного емоційного середовища;
 Уміле керівництво працею і відпочинком учнів;
 Захист учнів, уселення впевненості, підтримка;

Аналіз провела
Мазур І.М., учитель англійської мови

Методичні рекомендації 10

Iryna — Sun, 21 Jan 2018 13:40:24 GMT

Методичні рекомендації

Тема методичної декади, яка проходила з 20.11 по 01.12.2017 року - «Використання ІКТ на уроках як один із засобів підвищення якості навчальних досягнень учнів»

Система освіти, відповідно до вимог сучасності, потребує докорінного переосмислення, практичної реалізації - навчитися пізнавати, навчитися працювати, навчитися жити разом, навчитися жити. Комп'ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери нашої повсякденної діяльності, тому важливим завданням є широке запровадження комп'ютерної техніки в процесі навчання.

Інформаційно-комунікаційні технології навчання (ІКТ) - це сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп’ютерних мереж і засобів забезпечення ефективного процесу навчання. Інформаційні технології - це сукупність інформаційних процесів з використання засобів обчислювальної техніки, що забезпечують швидкий пошук інформації, доступ до джерел інформації.

Відвідавши уроки Гуменяк Оксани Миронівни (урок інформатики), Галабури Оксани Василівни (урок англійської мови), Загірняк Лілії Богданівни (урок української мови), можна зробити наступні висновки.
Сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Це потрібно для того щоб з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня.

Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації, організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити.

Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних.
Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним. Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і самі різні ігри, сучасний комп'ютер, разом з тим, є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, Такого партнера їй часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти її, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.

Мета і завдання ІКТ :
1.Формувати навички роботи з комп’ютером.
2.Розширяти кругозору, усунення психологічного бар’єру “Дитина та комп’ютер
3. Розвиток пам'яті уваги, творчих здібностей
4. Розвиток інтелектуальної активності дитини,пошук рішень проблемних ситуацій
5. Розвиток особистості,адаптованість до комп'ютерної діяльності

ІКТ слід використовувати для того щоб:
- забезпечити легкість сприймання інформації;
- знайти індивідуальний підхід;
- навчити освоювати, перетворювати і використовувати великі масиви інформації;
- зробити навчання мобільним, диференційованим та індивідуальним;
-сприяє кращому оцінюванню знань.

Таким чином, ІКТ:
- сприяє розвитку самостійності і творчих здібностей учнів.
- забезпечує зворотній зв’язок в процесі навчання.
- робить навчання більш інтенсивним, головне, ефективним.
- забезпечує пошук інформації із різноманітних джерел.
- індивідуалізує навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання і різними можливостями сприйняття.
- моделює досліджувані процеси або явища.
- організовує колективну й групову роботи.
- здійснює контроль навчальних досягнень.
- створює сприятливу атмосферу для спілкування.
- посилює міжпредметні зв'язки.
- робить урок більш наочним і цікавим.

При використанні комп’ютерної техніки на відвіданих уроках враховувалась якість навчального матеріалу. Він відповідав таким вимогам:
• був цікавими і доступними для дітей, викликав у них позитивні емоції;
• будив їх уяву та фантазію;
• формував алгоритмічне, логічне мислення;
• розвивав творчі здібності;
• вчив працювати з комп’ютером;
• відповідав віковим особливостям дітей.

Є підстави вважати, що комп’ютер дозволяє більш глибоко розвити резерви дитини, дає змогу вчителю працювати творчо, ініціативно, з більшою професійною майстерністю.

Але поряд з перевагами використання ІКТ виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення.

Під час використання ІКТ не слід допускатись помилок, адже існують недоліки та проблеми застосування ІКТ.
1. Немає комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і вчителів.
2. У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовується комп'ютер.
3. Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя.
4. Відсутність контакту з учителем інформатики.
5. У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернету.
6. Складно інтегрувати комп'ютер у поурочну структуру занять.
7. При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються.
8. Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до навчання наочно-ілюстративним методом.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі сприяє підвищенню його ефективності, всебічному і гармонійному розвитку особистості учнів, розкриттю їх талантів, суттєво впливає на зміст, форми, методи і засоби навчання. Вдало підібрані комп’ютерні програми забезпечують розвиток творчих здібностей, стимулюють пізнавальну активність, емоційну сферу та інтелектуальні почуття школярів. При цьому підвищується працездатність учнів, зацікавленість їх різними видами діяльності, поліпшується просторова уява, пам’ять, логічне мислення, розширюється їх світогляд. Тому комп’ютер має великі можливості вдосконалення навчально-виховного процесу.

Аналіз провела
Мазур І.М., учитель англійської мови

План заходів

Iryna — Sun, 15 Oct 2017 08:17:15 GMT

План заходів
у Богородчанській ЗОШ І-ІІІ ст. №1
щодо популяризації вивчення англійської мови
на 2016 - 2020 роки

2016
1.Розробити і обговорити заходи на активізацію вивчення англійської мови на період до 2020 року.

Постійно протягом 2016 – 2020 років
2.Участь у семінарах, вебінарах, тренінгах, майстер-класах
3.Участь учнів у олімпіадах та конкурсах з англійської мови
4.Знайомитись з пропозиціями від Oxford University Press, Cambridge University, British Council, Pearson, MM Publications, Лінгвіст та реалізовувати їх на практиці
5.Виготовлення проектів у паперовому та електронному вигляді
6.Поповнювати матеріальну базу підручниками, посібниками, фаховими газетами та журналами
7.Інформування учнів про свята і визначні дати та виконання лінгвокраїнознавчих завдань
8.Робота на сайті «Live and Learn»
9.Робота на сайті м/о вчителів англійської мови
10.Ознайомлення з анонсами та проведеними заходами на стендах біля кабінету англійської мови та на сторінках блогу «Our English»
11.Демонстрування фільмів, мультфільмів, відео англійською мовою
12.Проведення конкурсів, вікторин, віртуальних подорожей, обговорень англійською мовою

Січень 2016 - 2020
13.Інформування учнів та вчителів щодо роботи протягом року

Лютий 2016 - 2020
14.Всеукраїнська олімпіада з англійської мови (ІІІ тур)

Березень 2016 - 2020
15.Тиждень англійської мови
16.Всеукраїнський конкурс для учнів «Олімпус»
17.Заходи «Тарас Шевченко і англомовний світ»

Квітень 2016 - 2020
18.Перегляд відеофільмів «English-speaking countries»
19Екскурсія у бібліотеку іноземних мов
20.Заходи «Мовою Шекспіра»

Травень 2016 - 2020
21.Заходи до Дня Європи
22.Свято для першокласників «ABC – party»
23.Конкурс виразного читання англомовних віршів

Червень 2016 - 2020
24.Літній мовний табір

Вересень 2016 - 2020
25.Інформування учнів та вчителів щодо роботи
26.Конкурс на кращу газету англійською мовою

Жовтень 2016 - 2020
27.Всеукраїнська олімпіада з англійської мови (І тур)
28.Конкурс «Програма обміну майбутніх лідерів» (FLEX)
29.Заходи до Дня європейських мов
30.Святкові розваги «Halloween»

Листопад 2016 - 2020
31.Всеукраїнський конкурс для учнів «Гринвіч»
32.Всеукраїнський конкурс для учнів «Олімпус»
33.Всеукраїнська олімпіада з англійської мови (ІІ тур)

Грудень 2016 - 2020
34.Заходи «Традиції святкування Нового Року та Різдва в різних країнах світу»
35.Створити інформаційний буклет англійською мовою
36.Підсумувати результати проведених заходів

План заходів

Iryna — Tue, 16 Feb 2016 17:16:13 GMT

План заходів
у Богородчанській ЗОШ І-ІІІ ст. №1
щодо популяризації вивчення англійської мови
на 2016 рік

Грудень 2015
1. Розробити і обговорити заходи щодо популяризації вивчення англійської мови на 2016 рік.

Протягом 2016 року
2.Участь у семінарах, вебінарах, тренінгах, майстер-класах
3.Участь учнів у олімпіадах та конкурсах з англійської мови
4.Знайомитись з пропозиціями від Oxford University Press, Cambridge University, British Council, Pearson, MM Publications, Лінгвіст та реалізовувати їх на практиці
5.Виготовлення проектів у паперовому та електронному вигляді
6.Поповнювати матеріальну базу підручниками, посібниками, фаховими газетами та журналами
7.Інформування учнів про свята і визначні дати та виконання лінгвокраїнознавчих завдань
8.Робота на сайті «Live and Learn»
9.Ознайомлення з анонсами та проведеними заходами на стендах біля кабінету англійської мови та на сторінках блогу «Our English»

Січень 2016
10.Інформування учнів щодо роботи протягом року
11.Конкурс для вчителів «Headway Scholarship Competition» від Oxford University Press
12.Конкурс для вчителів «Ukrainian Culture Time» від MM Publications та «Лінгвіст»
13.Конкурс для учнів «My motherland: the place where I live / the place I love the most» від MM Publications та «Лінгвіст»

Лютий 2016
14.Всеукраїнська олімпіада з англійської мови (ІІІ тур)
15.Перегляд і обговорення фільму «Brave Heart»
16.Конкурс для учнів «The Project Competition» від Oxford University Press

Березень 2016
17.Тиждень англійської мови
18.Всеукраїнський конкурс для учнів «Олімпус»
19.Заходи «Тарас Шевченко і англомовний світ»

Квітень 2016
20.Перегляд відеофільмів «English-speaking countries»
21.Екскурсія у бібліотеку іноземних мов
22.Конкурс «Мовою Шекспіра»

Травень 2016
23.Конкурс «Britain and Ukraine» (до Дня Європи)
24.Відео-екскурсія «Визначні місця Лондона»
25.Проект «British and American English»

Червень 2016
26.Літній мовний табір

Вересень 2016
27.Проект «Outstanding people of Great Britain»
28.Мовна гра «Подорож містами Британії»
29.Перегляд відеокадрів про Британію

Жовтень 2016
30.Всеукраїнська олімпіада з англійської мови (І тур)
31.Конкурс «Програма обміну майбутніх лідерів» (FLEX)
32.Свято поезії «Осінній калейдоскоп»
33.Вікторина «Мови Європи» (до Дня європейських мов)

Листопад 2016
34.Всеукраїнський конкурс для учнів «Гринвіч»
35.Всеукраїнський конкурс для учнів «Олімпус»
36.У світі казки

Грудень 2016
37.Всеукраїнська олімпіада з англійської мови (ІІ тур)
38.Проект «British customs and traditions»
39.Вікторина «Що я знаю про Велику Британію»
40.Підсумувати результати проведених заходів

Методичні рекомендації 6

Iryna — Mon, 14 Dec 2015 20:38:48 GMT

Завдання учителя на уроці – формування успішної особистості. Підґрунтям роботи є переконання: успішною може стати будь-яка людина, якщо вірить у себе та працює задля цього. Роль педагога – керувати процесом усвідомленого прагнення до успіху. Саме тому він повинен показати своїм вихованцям, що є дуже багато людей, які стали відомими, і у свій час навчалися і пізнавали світ задля досягнення своєї мати.

На уроках, які проходили під час методичної декади з 16 по 27.11.2015 року, вчителі школи показали своє розуміння саме переконання у темі «Використання наротології у навчально-виховному процесі як шлях формування успішної особистості».

Одним з основних засобів педагогічного впливу К. Д. Ушинський вважав переконання. Переконує не тільки слово, переконує особистий приклад. У засвоєнні знань велике значення має наочність. Діти мислять формами, фарбами, звуками, відчуттями, тому в процесі навчання корисно використовувати всі наочні засоби з тим, щоб органи чуттів брали безпосередню участь у сприйманні навчального матеріалу. Прикладом умілого використання наочності в навчанні можуть бути і приклади з життя відомих людей. Діти проживають сторінки життя разом з цією особистістю, бачать і розуміють міркування цієї людини, її переконання і шляхи їх реалізації.

Принцип наочності навчання спирається на теорії пізнання, суть якої полягає у сходженні від споглядання до абстрактного мислення, а від нього до практики, зв'язку теорії із практикою, навчання з життям. Тобто на прикладі даної особистості діти розуміють суть теми уроку, думки та ідеї до розв’язання завдань.

Однією з характеристик наротологічного підходу є аналіз минулого крізь проекцію на сучасність і на майбутнє, вплив ролі особистості на формування світогляду наступних поколінь.

Бугера Надія Олександрівна на уроці історії, аналізуючи досягнення видатних учених, разом з учнями дійшла висновку, що навчання і пізнання стали для них головним у подальшому житті і дослідженнях.

Учні Стоцької Людмили Антонівни на уроці зарубіжної літератури показали позитивні і негативні риси характеру відомих піратів, обговорюючи їх вплив на життя людей і формування світогляду учнів паралельно до видуманих персонажів твору.

Разом з Тимів Іриною Богданівною на уроці української літератури школярі пройшли стежками життя поета, проаналізувавши думки, сподівання і бачення світу через призму поетових переживань.

Відомі письменники передбачили майбутні події так само, як це спробували зробити й учні разом з Мазур Іриною Миронівною на уроці англійської мови.

Учитель математики Сімакова Марія Олександрівна разом з учнями розв’язувала завдання, обґрунтовуючи роботу досягнення відомих математиків.

На уроці читання Винник Мирослава Василівна порівняла відомих співаків з героями казки, довівши, що кожна дитина має можливість отримати найкраще і стати найкращою.

Отже, знаючи, що учневі потрібно розвиватися, дізнаючись про успіхи інших людей і проживаючи разом з ними їхнє і наше життя, ми пересвідчуємося, що усе є у наших руках. Наочно переконавшись у можливості отримання знань, опрацюванні інформації, кожен здатен реалізувати свої плани на найближче і далеке майбутнє.

А перед нами, учителями, стоїть завдання знайти перехід від інноваційного змісту й технологій освіти через педагогічну майстерність вчителя до формування успішної особистості учня та підготовки його до життя.

Аналіз провела Мазур І.М., учитель англійської мови

Методичні рекомендації 5

Iryna — Sun, 17 May 2015 15:57:29 GMT

«Розвиток комунікативної компетентності учнів в умовах впровадження Держстандарту як засіб формування знань, умінь, навичок взаємодії людей у соціокультурному середовищі» - тема методичної декади, яка проходила з 20 по 30.04.2015 року.

Під комунікативною компетентністю розуміють здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, певну сукупність знань, умінь і навичок , що забезпечують ефективне спілкування.

Під час проведення уроків вчителі розкрили поняття компетентнісного підходу до навчання та поділились своїми формами та методами його впровадження.

Методи інтерактивного навчання надають учням можливості для формування основних пізнавальних і громадянських умінь, а також навичок і зразків поведінки в суспільстві. Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями. Вони стимулюють розвиток когнітивних процесів, залучають до активної участі у процесі навчання, заохочують працювати разом, висловлювати свої думки, виражати почуття та використовувати свій досвід, брати на себе відповідальність за навчання та розвивати вміння вчитися. (Гатич Іван Дмитрович (урок інформатики), Дидич Іванна Іванівна (урок природознавства), Соломка Вікторія Василівна (урок англійської мови), Васильків Жанна Миронівна (урок світової літератури), Павлучинська Лілія Леонідівна (урок географії), Роспопа Ірина Мирославівна (урок англійської мови))

Робота на засадах критичного мислення, включаються завдання, розв’язання яких потребує мислення вищого рівня. Результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а вироблення власних суджень. (Гатич Іван Дмитрович (урок інформатики), Дидич Іванна Іванівна (урок природознавства), Соломка Вікторія Василівна (урок англійської мови), Васильків Жанна Миронівна (урок світової літератури), Павлучинська Лілія Леонідівна (урок географії), Роспопа Ірина Мирославівна (урок англійської мови))

Метод діалогічного викладу у вигляді бесіди, яка проводиться вчителем. Вона сприяє розвитку їх пізнавальної діяльності, дозволяє виявити ступінь розуміння матеріалу, що вивчається, вносити корективи до змісту й характеру викладу із урахуванням індивідуальних і вікових особливостей учнів, співвідносити глибину висвітлення питання з пізнавальними можливостями. Питання мають різне призначення: для перевірки міцності засвоєння, для обміну інформацією між учителем і учнями, для знаходження спільного й відмінного у мовних фактах і явищах. (Гатич Іван Дмитрович (урок інформатики), Дидич Іванна Іванівна (урок природознавства), Соломка Вікторія Василівна (урок англійської мови), Васильків Жанна Миронівна (урок світової літератури), Павлучинська Лілія Леонідівна (урок географії), Роспопа Ірина Мирославівна (урок англійської мови))

Самостійна робота – це органічна частина навчального процесу, що викликає інтерес, активізує і розвиває учнів. ((Васильків Жанна Миронівна (урок світової літератури), Дидич Іванна Іванівна (урок природознавства), Гатич Іван Дмитрович (урок інформатики))

Фронтальна форма організації сприяє активізації усього класу, оскільки учні виконують однакову для всіх учнів роботу. Учні вчаться аргументувати свої відповіді, вислуховувати чужу думку, порівнювати її зі своєю, знаходити в ній помилки. (Гатич Іван Дмитрович (урок інформатики), Дидич Іванна Іванівна (урок природознавства), Соломка Вікторія Василівна (урок англійської мови), Васильків Жанна Миронівна (урок світової літератури), Павлучинська Лілія Леонідівна (урок географії), Роспопа Ірина Мирославівна (урок англійської мови))

Робота в парах дає учням час поміркувати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона розвиває навички спілкування, вміння висловлюватися, критично мислити, переконувати, вести дискусію. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують багато часу. (Васильків Жанна Миронівна (урок світової літератури), Дидич Іванна Іванівна (урок природознавства), Гатич Іван Дмитрович (урок інформатики))

Сутність роботи у малих групах полягає в тому, що члени команди одержують одне, спільне завдання, яке вони вирішують разом, у співпраці. Вона дає всім учням (у тому числі і пасивним) можливість брати участь у роботі, практикувати навички співробітництва, міжособистістного спілкування (зокрема, уміння активно слухати, виробляти спільні думки, вирішувати виникаючі розбіжності). Роспопа Ірина Мирославівна (урок англійської мови), Павлучинська Лілія Леонідівна (урок географії), Васильків Жанна Миронівна (урок світової літератури), Дидич Іванна Іванівна (урок природознавства))

При індивідуальній роботі вчитель пропонує виконати учням завдання, яке відповідає навчальним можливостям кожного учня. (Гатич Іван Дмитрович (урок інформатики))

Цілями проектної діяльності є: виховання людей, здатних бути самостійними в мисленні і діях; розвиток комунікативних та дослідницьких навичок, уміння працювати з інформацією, формулювати проблеми і знаходити шляхи їх вирішення; розвиток в учнів критичного мислення. (Павлучинська Лілія Леонідівна (урок географії), Дидич Іванна Іванівна (урок природознавства))

Обговорення проблеми в загальному колі. Весь клас обговорює різні аспекти запропонованої проблеми, що триває доти, поки є бажаючі висловитись. Учитель узагальнює ідеї. (Павлучинська Лілія Леонідівна (урок географії), Васильків Жанна Миронівна (урок світової літератури), Соломка Вікторія Василівна (урок англійської мови))

Мозковий штурм. Учитель чітко формулює питання, записує його на дошці і пропонує учням висловити ідеї, навести фрази чи слова, що розкриватимуть поставлену проблему. (Васильків Жанна Миронівна (урок світової літератури), Соломка Вікторія Василівна (урок англійської мови), Дидич Іванна Іванівна (урок природознавства))

Інформаційні питання – це питання, призначені для того, щоб викликати відтворення засвоєних знань, умінь і навичок. Вони використовуються на всіх етапах навчання. (Роспопа Ірина Мирославівна (урок англійської мови), Павлучинська Лілія Леонідівна (урок географії), Васильків Жанна Миронівна (урок світової літератури), Соломка Вікторія Василівна (урок англійської мови), Дидич Іванна Іванівна (урок природознавства), Гатич Іван Дмитрович (урок інформатики))

Ефективним засобом активного прилучення учнів до роботи над книгою та іншим джерелами знань, вироблення самостійного мислення є написання учнями письмового завдання. (Роспопа Ірина Мирославівна (урок англійської мови), Васильків Жанна Миронівна (урок світової літератури))

Під час вивчення творчості багатьох письменників там, де виникають спірні питання, можна організувати диспут. (Васильків Жанна Миронівна (урок світової літератури)

Використання ІКТ. Дослідження показують, що необмежені об’єми інформації, які представлені в мережі Інтернет, цікаві форми роботи з текстом, запропоновані в формі вправ та завдань, сприяють формуванню комунікативної (граматичної, країнознавчої, лінгвістичної) та інтелектуальної компетенції учнів. ((Роспопа Ірина Мирославівна (урок англійської мови), Павлучинська Лілія Леонідівна (урок географії), Васильків Жанна Миронівна (урок світової літератури), Гатич Іван Дмитрович (урок інформатики))

Міжпредметна інтеграція на уроках - це міжпредметні асоціації, на основі яких відбувається узагальнення знань, забезпечується їх засвоєння, досягається розкриття взаємозв'язків між знаннями, отриманими під час вивчення різних предметів. ((Роспопа Ірина Мирославівна (урок англійської мови), Павлучинська Лілія Леонідівна (урок географії), Дидич Іванна Іванівна (урок природознавства))

Основними показниками сформованості в учня комунікативної компетентності ри впровадженні у свою роботу Держстандарту можна вважати: бажання активно спілкуватися; розуміння того, що у оточуючих може бути інша точка зору, може навіть не збігається з власною; уміння ясно висловлювати свою думку, задавати питання, здійснювати контроль над діями товаришів; наявність власної думки, вміння домовлятися з партнерами і знаходити спільне рішення; уміння аргументувати свою точку зору і координувати дії своїх партнерів відповідно до неї; взаємодопомога при співробітництві; знання правил і норм спілкування; уміння вирішувати конфлікти.

Аналіз провела Мазур І.М., учитель англійської мови

Відгук на матеріали Британської Ради

Iryna — Fri, 02 Jan 2015 13:09:16 GMT

Відгук на матеріали Британської Ради

Добірка матеріалів для вчителів англійської мови, яка підготовлена за матеріалами Британської Ради, містить три навчальні посібники: “Word on the Street”, “Teaching English Radio”, “Learn English Kids”.

Навчальний посібник “Word on the Street” пропонує вивчення англійської мови та культури на основі телепрограми “Word on the Street. Посібник забезпечує соціокультурний компонент мовної освіти та створює контекст для ефективного формування комутативної компетенції учнів. “Word on the Street” – це десять епізодів, знятих у Британії на теми, які є цікавими для молоді. Посібник містить різнотипові завдання до кожного з епізодів. Він має завдання, які слід виконувати перед, під час і після перегляду (чи прослуховування) розділу.
Пропоновані завдання спрямовані на пізнавальну діяльність учнів, на розв’язання певних проблемних ситуацій, на вдосконалення фонологічного, лексичного та граматичного компонентів мовної компетенції. Вони є доступними і цікавими.

Навчальний посібник “Teaching English Radio” містить серію радіопрограм для вчителів англійської мови. Посібник надає рекомендації щодо використання інтерв'ю, які записані в декількох країнах. У ньому детально описані сцени, що у кожній програмі, та пропонуються завдання для усного та писемного мовлення. Посібник містить рекомендації для групової, парної та індивідуальної роботи на уроці. Завдяки аудіо матеріалу учні матимуть можливість розвивати уміння сприймати на слух англійську мову та удосконалювати власні мовленнєві вміння. Усі завдання допомагають вдосконалити навики спілкування іноземною мовою.

До посібників “Word on the Street”, “Teaching English Radio” додано аудіо диски. Якщо на уроці немає можливості скористатися відео ресурсами Британської Ради он-лайн, то вони досить важливим компонентом навчальної діяльності. Негативним моментом є те, що це саме аудіо, а не відео диски, тобто учні тільки чують поданий матеріал, не маючи змоги поринути у реальний світ пропонованої подорожі.

“Learn English Kids” – це сайт для найменших дітей, які вивчають англійську як іноземну мову. Він насичений різноманітними іграми, захоплюючими завданнями та історіями. Дітям пропонуються вірші, пісні, загадки, кросворди. Це чудовий засіб для опанування мовними навиками, як лексичними, так і граматичними та фонетичними.
Щоб не загубитись у розмаїтті матеріалу, вчителям пропонується посібник-путівник сайтом, у якому розповідається про те, де можна знайти потрібний матеріал, з посиланнями на відповідну сторінку сайту. Додатком також є тематика спілкування з врахуванням мовленнєвих функцій т лексичної компетенції.

Пропоновані навчальні засоби можна використовувати як безпосередньо на уроках, так і на факультативних заняттях. Вони містять різноманітні та оригінальні завдання різного ступеня складності, які логічно поєднані одне з одним; проілюстровані схемами і таблицями. Учитель має можливість використовувати зразки уроків або складати власні на основі запропонованих, обираючи рівень складності та об’єм вправ.

Рекомендації щодо вивчення іноземної мови школярів на основі матеріалів Британської Ради дають можливість оволодівати новими знаннями, розвивати інтелектуальні здібності та творчий потенціал учнів. Вони є вагомим помічником для вчителів, які хочуть урізноманітнити свою роботу, прагнуть вдосконалити форми і методи підготовки до уроків та отримати цінні поради носіїв мови.

Мазур Ірина Миронівна,
учитель англійської мови Богородчанської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1,
спеціаліст вищої категорії, учитель-методист

Методичні рекомендації 4

Iryna — Fri, 02 Jan 2015 13:03:38 GMT

Методичні рекомендації

Під час методичної декади, яка проходила з 17 по 28.11.2014 року, вчителі школи продемонстрували своє бачення теми «Шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів з використанням технології життєтворчості як шлях реалізації Держстрандарту».

Пізнавальна активність школяра – це риса людини, яка виявляється в прагненні до самостійної діяльності та безпосередній участі в усьому.
Саме технологія життєтворчості має на меті забезпечити здобуття школярами ключових компетентностей, необхідних для самостійного життя, виконання професійних та соціальних функцій; самостійно, творчо мислити, правильно сприймати, виважено, адекватно та принципово оцінювати себе та стосунки між людьми; вчити використовувати знання як інструмент для розв'язання життєвих проблем; цілеспрямовано використовувати свій потенціал для самореалізації, тобто пізнати світ задля саморозвитку.

Вчити учнів здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення – є головним завданням вчителя.

Шляхами формування пізнавальної активності є застосування проблемного навчання, включення дитини в дослідницьку діяльність, навчання дитини працювати самостійно, формування мотивів навчання, формування пізнавального інтересу.

Метод формування готовності сприйняття навчального матеріалу являє собою завдання вчителя, спрямовані на підготовку учнів до виконання основних вправ уроку. Починається виклад матеріалу з повідомлення теми, показуючи необхідність вивчення її у цілому та зокрема кожного її питання. Важливо викликати інтерес до теми, мотивувати учнів до її вивчення, адже усвідомлення мети діяльності є необхідною умовою будь-якої дії. Мотивацію до вивчення теми чітко видно на уроках Вінтоняк Лідії Михайдівни (урок біології), Загірняк Лілії Богданівни (урок української мови), Федюк Ольги Олександрівни (урок образотворчого мистецтва).

Велике значення в розвитку пізнавального інтересу в учнів відіграє підбір образного, яскравого, цікавого навчального матеріалу і додавання його до загального ряду навчальних прикладів і завдань. Цей метод формує позитивне ставлення до навчальної діяльності і служить першим кроком на шляху до розвитку пізнавальної діяльності. Одним із прийомів, що входять в цей метод, можна назвати прийом створення на уроці ситуацій цікавості – введення в навчальний процес цікавих прикладів, дослідів, парадоксальних фактів, що спостерігалось під час роботи учнями на уроках Вінтоняк Лідії Михайдівни (урок біології), Загірняк Лілії Богданівни (урок української мови), Федюк Ольги Олександрівни (урок образотворчого мистецтва). Здивування при переконливості і наочності прикладів незмінно викликало глибокі емоційні переживання в учнів. Методи усного викладу матеріалу поєднуються вчителем з засобами наочності, посилюючи тим самим їх пізнавальний вплив. До наочних методів навчання належить демонстрація, яка може виступати одночасно i як ілюстрація, i як джерело знань. Демонстрація - це процес показу предметів i явищ навколишньої дійсності за допомогою технічних засобів. Ілюстрація - це показ школярам натуральних предметів та їхніх зображень. На уроках демонструвались як реальні об'єкти (Федюк Ольги Олександрівни (урок образотворчого мистецтва)), так i їхні зображення, процеси, явища (Вінтоняк Лідії Михайдівни (урок біології), Загірняк Лілії Богданівни (урок української мови), Федюк Ольги Олександрівни (урок образотворчого мистецтва) та Тимів Ірини Богданівни (урок української літератури)).

Пізнавальний інтерес викликає створення ситуацій включення учнів у творчу діяльність. Творчість є однією з найбільш сильних причин розвитку пізнавального інтересу. Як приклад розвитку творчих здібностей можуть служити наступні завдання: придумати завдання й вправи до теми, скласти ребуси, головоломки, кросворди, написати вірш і т.д. часте проведення таких завдань привчає учнів постійно думати і шукати різні варіанти виконання навчальних завдань. Діти уміли показати якісні творчі роботи на уроці Федюк Ольги Олександрівни (урок образотворчого мистецтва).

Сильну мотивацію в учнів створює метод постановки проблеми, суть якого полягає в представленні навчального матеріалу уроку у вигляді доступно, образно і яскраво викладаються проблеми. Метод постановки проблеми близький до методу творчих завдань, але має значну перевагу в тому, що відразу створює в учня мотивацію. Учні готові подолати труднощі, щоб побачити, дізнатися, вирішити і т.д. Над вирішенням проблеми працювали учні Вінтоняк Лідії Михайдівни (урок біології), Загірняк Лілії Богданівни (урок української мови), Федюк Ольги Олександрівни (урок образотворчого мистецтва) та Тимів Ірини Богданівни (урок української літератури).
Велику роль в активізації пізнавальної діяльності відіграють методи організації взаємодії учнів і накопичення соціального досвіду: освоєння елементарних норм ведення розмови, метод взаємної перевірки, метод взаємних завдань, спільного знаходження кращого рішення, тимчасова робота в групах, створення ситуацій спільних переживань, організація роботи учнів – консультантів, дискусія.

Метод взаємної перевірки найкраще допомагає організувати взаємодію. Перевірка двома учнями один у одного правильності виконаних ними завдань завжди викликає високий інтерес, що спостерігалось на уроці Загірняк Лілії Богданівни (урок української мови). В ході взаємоперевірки школяр обмінюється зошитом із сусідом по парті. Перевірятися можуть маленькі самостійні роботи, диктанти, вправи, домашні роботи. Взаємоперевірка робіт здійснюється порівнянням вирішених завдань з представленими вчителем зразками.

Умовами використання методу групової роботи для виникнення такого типу взаємодії, як співробітництво, є наявність між людьми, об’єднаними в малу групу, загальних цілей і взаємодоповнюючих здібностей. Це породжує між ними взаємозалежність, при якій кожен член групи зацікавлений у всіх інших членах групи. Основний метод взаємодії людей в процесі співробітництва – це обмін думками, зусиллями, інформацією. Роботу у групах спробувала показати Тимів Ірина Богданівна (урок української літератури), але для виконання такого роду роботи вчителю слід добре продумувати усі етапи та залучати усіх учасників до роботи.

Розумінню учнями матеріалу та розвитку їх мислення сприяє систематична і цілеспрямована самостійна робота з підручником на уроках. У процесі оволодіння навичками роботи з підручником виділяють чотири етапи: вчитатися в текст, знайти відповіді на поставлені вчителем запитання, одержати необхідну інформацію з малюнків, таблиць, графіків, користуватися змістом підручника. Цим методом скористалися Вінтоняк Лідія Михайдівна (урок біології), Загірняк Лілія Богданівна (урок української мови), Федюк Ольга Олександрівна (урок образотворчого мистецтва), Тимів Ірина Богданівна (урок української літератури).

Методи і прийоми активізації, що їх застосовує вчитель, повинні враховувати рівень пізнавальних здібностей учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту.
Більшість використовуваних методів і технологій освітнього процесу, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності та формування ключових компетенцій школяра: вміння вчитися, вміння спілкуватися, вміння жити з людьми, уміння працювати і заробляти, вміння працювати з інформацією та ін., забезпечують учневі свободу вибору способів опрацювання навчального матеріалу , що створює основу самовизначення.

При впровадженні у свою роботу Держстандарту вчитель повинен допомогти розвинути ключові компетентності учнів, в тому числі і через активізацію їх пізнавальної діяльності.

Аналіз провела
Мазур І.М., учитель англійської мови

Методичні рекомендації 3

Iryna — Fri, 02 Jan 2015 13:01:30 GMT

Методичні рекомендації

Уроки, проведені під час методичної декади, яка проходила з 14 по 25.04.2014 року, проходили за темою «Роль контролю та стимулювання навчальної діяльності школярів у підвищенні рівня якості знань учнів результативності та розвитку їхньої творчості».

Стимулювання - це методи, спрямовані на формування позитивних мотивів учіння, що стимулюють пізнавальну активність і сприяють збагаченню школярів навчальною інформацією.

Метод навчальної дискусії - суперечка, обговорення будь-якого питання навчального матеріалу. Цей метод ґрунтується на обміні думками між учнями, вчителями й учнями, вчить самостійно мислити, розвиває вміння практичного аналізу і аргументації положень, поваги до думки інших. Дискусія використовується під час спільного розв'язання проблеми класом або групою учнів, її мета - обговорення даних, що потребують безпосередньої підготовки учнів за джерелами ширшими, ніж матеріал підручника. Під час дискусії учні взаємно збагачуються інформацією. Одні з них усвідомлюють, що ще не все знають, і це спонукає їх до заповнення "прогалин", інші - відчувають задоволення від того, що знають більше за інших, і прагнуть утриматися на такому рівні. (Глушак Ірина Михайлівна (урок німецької мови), Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови)).

Метод пізнавальних ігор - спеціально створена захоплююча розважальна діяльність, яка має неабиякий вплив на засвоєння учнями знань, набуття умінь і навичок. Гра у навчальному процесі забезпечує емоційну обстановку відтворення знань, полегшує засвоєння матеріалу, створює сприятливий настрій, заохочує до навчальної роботи, знімає втому. За допомогою гри на уроках моделюють життєві ситуації, що викликають інтерес до навчальних предметів. (Процак Оксана Ігорівна (урок читання), Глушак Ірина Михайлівна (урок німецької мови), Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови)).

Метод створення ситуації інтересу в процесі викладання навчального матеріалу - використання цікавих пригод, гумористичних уривків, якими легко привернути увагу учнів. Особливе враження справляють на учнів цікаві випадковості, несподіванки з життя й дослідницької діяльності вчених. ( Кочкодан Руслан Адамович (урок фізики), Глушак Ірина Михайлівна (урок німецької мови), Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови)).

Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу - передбачає, що у процесі викладання вчитель прагне на уроці окреслити нові знання, якими збагатилися учні, створює таку морально-психологічну атмосферу, в якій вони отримують задоволення від навчання. Коли учень відчує, що збагачує свій багаж знань, свій словниковий запас, свою особистість, він цінуватиме кожну годину перебування в школі, намагатиметься ефективніше працювати над собою. (Процак Оксана Ігорівна (урок читання), Кочкодан Руслан Адамович (урок фізики), Глушак Ірина Михайлівна (урок німецької мови), Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови)).

Метод опори на життєвий досвід учнів - полягає в тому, що у повсякденному житті за межами школи вони щодня спостерігають найрізноманітніші факти, явища, процеси, події, які можуть базуватися на певних закономірностях, з якими учні знайомляться під час вивчення шкільних предметів.

Методи стимулювання обов'язку і відповідальності в навчанні передбачають пояснення школярам суспільної та особистої значущості учення; висування вимог, дотримання яких означає виконання обов'язку; оперативний контроль за виконанням вимог і в разі потреби - вказівки на недоліки, зауваження.
Контроль - це сукупність методів, які дають можливість перевірити рівень засвоєння учнями знань, сформованою вмінь і навичок. Існують різні методи контролю і самоконтролю.
Метод усного контролю - найпоширеніший у практиці, коли учні вчаться логічно мислити, аргументувати, грамотно висловлювати свої думки, набувають досвіду обстоювати свою точку зору. За рівнем пізнавальної активності завдання є репродуктивними (передбачають відтворення вивченого); реконструктивними (застосування знань у дещо змінених ситуаціях); творчими (потребують застосування знань і вмінь у значно змінених (нестандартних) умовах).

У навчальному процесі практикують індивідуальне, фронтальне та ущільнене усне опитування.
Індивідуальне опитування передбачає розгорнуту відповідь учня на оцінку. Під час індивідуального опитування важливо організувати роботу всіх учнів класу, їм можна запропонувати слухати відповідь товариша, виправляти помилки, доповнювати відповідь. За таку активну роботу може бути виставлена оцінка. На уроках повторення практикують взаємоопитування учнів, коли діти самостійно формулюють запитання, на які відповідає викликаний учень, або учитель пропонує школярам ставити запитання, відповіді на які доповнять упущене. Учень, який запитував, визначає ступінь правильності відповіді, а в разі потреби відповідає сам. (Процак Оксана Ігорівна (урок читання), Кочкодан Руслан Адамович (урок фізики), Глушак Ірина Михайлівна (урок німецької мови).
Мета фронтального контролю - перевірка знань, умінь і навичок багатьох учнів. Його проводять при необхідності виявити рівень засвоєння знань, які слід запам'ятати. Таке опитування стимулює активність учнів, сприяє повторенню та систематизації знань. (Глушак Ірина Михайлівна (урок німецької мови).
На практиці фронтальне та індивідуальне опитування нерідко поєднують, ущільнене (комбіноване) опитування дає змогу перевірити знання відразу кількох учнів: один відповідає усно, решта - за вказівкою вчителя виконує певні завдання. Його проводять переважно тоді, коли весь матеріал в основному засвоєно і необхідно перевірити набуті знання, вміння та навички учнів. (Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови).
Метод письмового контролю - письмова перевірка знань, умінь та навичок. Залежно від навчального предмета письмовий контроль знань здійснюють у формі контрольної роботи, твору, переказу. Мета письмової перевірки - з'ясування ступеня оволодіння учнями вміннями і навичками з предмета. Водночас існує можливість визначити і якість знань - їх правильність, точність, усвідомленість, уміння застосовувати на практиці.
Метод тестового контролю дає змогу за короткий час перевірити знання певного навчального матеріалу учнями всього класу. Зручні тести і для статистичної обробки результатів перевірки. (Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови).
Метод графічного контролю - метод перевірки, який застосовують на уроках малювання, географії, геометрії. Він передбачає відповідь учня у вигляді складеної ним узагальненої наочної моделі, яка відображає певні відношення, взаємозв'язки у виучуваному об'єкті або їх сукупності.
Метод самоконтролю - усвідомлене регулювання учнем своєї діяльності задля забезпечення таких її результатів, які б відповідали поставленим цілям, вимогам, нормам, правилам, зразкам. Мета самоконтролю - запобігання помилкам та їх виправлення.
Метод взаємоконтролю. Велике значення має залучення учнів до оцінювання знань однокласників через взаєморецензування відповідей. (Мазур Ірина Миронівна (урок англійської мови)).

Метод самооцінки передбачає критичне ставлення учня до своїх здібностей і можливостей та об'єктивне оцінювання досягнутих успіхів. Стосовно самооцінки учнів поділяють на таких, що переоцінюють себе, недооцінюють себе, оцінюють себе адекватно. Для формування самоконтролю і самооцінки педагог повинен мотивувати виставлену учневі оцінку, пропонувати йому оцінити свою відповідь; організовувати в класі взаємоконтроль, рецензування відповідей інших учнів тощо.
Самоконтроль та самооцінку можна застосовувати до тієї частини знань, умінь і навичок, рівень засвоєння яких можуть легко визначити самі учні - формул, правил, географічних назв, історичних фактів, віршів.

Аналіз провела
Мазур І.М., учитель англійської мови